© Пол Екман

Як працює детектор брехні

««« Початок

В англомовному тлумачному словнику Вебстера детектор брехні (polygraph) має таке визначення: «Інструмент для одночасного запису різних імпульсів; в ширшому сенсі ДЕТЕКТОР БРЕХНІ». Імпульси записуються у вигляді чорнильного треку від коливань пера самописця на рухомому аркуші паперу. Під «імпульсами» розуміють зміни діяльності вегетативної нервової системи (ВНС), хоча коливання пера самописця можуть відображати зміни будь-якої діяльності.

Однак зміни в діяльності вегетативної нервової системи (а саме зміни пульсу, артеріального тиску, температури шкіри, потовиділення тощо) є лише показниками емоційного збудження. Деякі з цих змін, зокрема збільшення частоти дихання, потовиділення, блідість і рум’янець, можна помітити й без детектора. Детектор лише ретельно реєструє їх, відображаючи також незначні зміни, які неможливо помітити неозброєним оком, і фіксуючи всі інші прояви діяльності ВНС, такі як, наприклад, пульс, який зовні помітити неможливо. Це робиться за рахунок посилення сигналів від датчиків, які прикріплено до різних частин тіла випробовуваного. В типовому випадку використовують чотири датчики. Двома пневматичними ременями обв’язують груди і живіт для фіксації змін глибини і швидкості дихання. Рукав для вимірювання тиску обертають навколо передпліччя для більш точної фіксації діяльності серця. Четвертий датчик вимірює незначні зміни в потовиділенні за допомогою металевих електродів, які прикріплюють до пальців.

В тлумачному словнику Вебстера точно визначено, що цей апарат іноді називають детектором брехні, але це не зовсім так. Цей пристрій не виявляє брехню як таку. Все було б набагато простіше, якби існувала якась унікальна ознака самої лише брехні. Але такої ознаки не існує. Хоча ставлення майже до всього, що стосується детектора брехні, є дуже суперечливим, всі його користувачі погоджуються, що він не виявляє брехню. Єдине, що він робить, це вимірює інтенсивність проявів збудження ВНС, тобто фізіологічні зміни, які відбуваються від емоційного хвилювання людини.

Деякі аспекти обробки інформації — зосередження, пошуки вихідних даних, подив — також можуть змінювати діяльність ВНС. Хоча в більшості згадок про причини неточності показів детектора брехні підкреслюється роль емоційного збудження, проте Рескін і Ліккен переконані, що обробка інформації також має важливе значення в посиленні діяльності ВНС під час тесту на детекторі брехні.

Те саме відбувається і з поведінковими ознаками брехні. Я вже наголошував на тому, що зміни в міміці, жестах і голосі ще не є ознаками брехні як такої. Це всього лише сигнали емоційного збудження або ускладнення в осмисленні. Висновок, що людина бреше, можна зробити тільки на підставі або того, що її емоції не відповідають лінії поведінки, або того, що вона намагається їх приховати.

І в цьому плані детектор брехні дає менш точну інформацію, ніж поведінкові ознаки, про те, які саме емоції задіяні. Мікровирази можуть виявити гнів, переляк, провину тощо, а детектор брехні лише покаже, що в людини з’явилися якісь емоції, але він не вкаже, які саме.

Для виявлення брехні оператор детектора брехні порівнює зафіксовані показники, які отримано під час релевантних (що мають відношення до предмету дослідження) питань («Ви вкрали 750 доларів?»), із показниками, які отримано під час другорядних питань (наприклад, «Сьогодні вівторок?» або «Чи доводилось вам що-небудь красти в житті?»). Підозрюваного визнають винним, якщо детектор, реагуючи на релевантні питання, показує посилення показників у порівнянні з другорядними питаннями.

Випробування на детекторі брехні, як і поведінкові ознаки, дуже вразливі до того, що я називаю помилкою Отелло. Згадайте, як Отелло не зміг зрозуміти, що переляк Дездемони був не переляком спійманої зрадниці, а переляком безневинної жертви, яка не бачить жодного способу довести власну невинність. Невинні люди можуть відчувати дуже сильне емоційне збудження, дізнавшись, що їх підозрюють у брехні. Тим паче, якщо їх підозрюють у скоєнні злочину, розпитують про діяльність, яка унеможливлює допуск до секретності, такий необхідний для їх роботи, або звинувачують у витоку закритої інформації. А для деяких людей інколи досить лише самої вимоги пройти випробування на детекторі брехні.

Переляк може посилитися, якщо підозрюваний має підстави думати, що оператор детектора брехні і поліція мають упереджену думку стосовно нього. До того ж переляк — це не єдина емоція, яку може відчувати брехун: він може відчувати ще й вину, і захоплення від обдурювання. А будь-яка з цих емоцій посилює діяльність ВНС, що й фіксує детектор брехні. Будь-яку подібну емоцію може відчувати не тільки брехун, а й абсолютно безневинна людина. Які саме емоції відчуватиме підозрюваний, залежить від його особистості, від характеру стосунків між ним і дослідником брехні, а також від очікувань обох.

  К началу