© С.М. Морозов

Засоби контролю діагностичних якостей психологічних тестів

В пособии размещена информация, касающаяся одного из главных аспектов разработки психодиагностических методик, а именно средств контроля надежности и валидности тестов. Знание принципов построения и качеств теста как исследовательского инструмента относятся к особо важным в профессиональной подготовке специалистов психологов. Благодаря им обеспечивается научно обоснованное использование психодиагностических методов и квалифицированная интерпретация полученных за их помощью данных. Вместе с развернутым толкованием показателей валидности и надежности приведены данные о некоторых других важных характеристики психологических тестов.

Морозов Сергій Маратович. Засоби контролю діагностичних якостей психологічних тестів: Навч. посібник. — Kиїв. ІСДО, 1994. — 68 с.

У посібнику вміщено інформацію, що стосується одного з головних аспектів розробки психодіагностичних методик, а саме засобів контролю надійності та валідності тестів. Знання принципів побудови та якостей тесту як дослідницького інструменту належать до особливо важливих у професійній підготовці фахівців психологів. Завдяки їм забезпечується науково обґрунтоване використання психодіагностичних методів та кваліфікована інтерпретація здобутих за їх допомогою даних. Водночас з розгорнутим тлумаченням показників валідності та надійності наведені дані про деякі інші важливі характеристики психологічних тестів.

Посібник зорієнтований на поглиблене вивчення курсу «Психологічна діагностика» для студентів спеціальностей «Психологія», «Соціологія» та «Викладач-дослідник» і може бути корисним для фахівців, які використовують у своїй роботі психологічні тести або психодіагностичну інформацію, а також для усіх інших, хто цікавиться проблемами вимірювання людської особистості.

Рецензенти: В. А. Роменець, акад. АПН України
Н. Н. Корнєв, проф., д-р психол. наук

Зміст

Вступ

1. Надійність психологічних тестів та засоби її визначення

1.1. Визначення надійності як показника якості психологічного тесту
1.2. Похибка вимірювання та надійність тесту
1.3. Методики визначення надійності психологічних тестів

1.3.1. Ретестова надійність
1.3.2. Надійність паралельних форм
1.3.3. Надійність частин тесту

1.4. Визначення надійності проективних тестів

2. Валідність психологічного тесту

2.1. Валідність змісту
2.2. Емпірична валідність

2.2.1. Критерій валідізації
2.2.2. Критеріальна валідність
2.2.3. Конструктна валідність

2.3. Коефіцієнти валідності
2.4. Очевидна валідність
2.5. Валідність проективних тестів

3. Внутрішня узгодженість завдань тесту

4. Дискримінативність завдань тесту

5. Показники важкості завдань тесту

Список літератури

Вступ

Практична психодіагностика належить до провідних галузей прикладної психології; її мета — розробка засобів побудови і використання методик вимірювання якостей особистості, ранжирування її властивостей, виявлення провідних рис, психологічних характеристик, особливостей перебігу психічних процесів, станів тощо. Ця галузь психології має чи не найдавніші традиції в історії наукової психології. Завдяки розвитку психологічної діагностики протягом останніх десятиліть розроблено чимало напрямів психологічного обстеження особистості, з'явились нові тестові процедури, орієнтовані на поглиблене дослідження структур і складових індивідуальності. Головними напрямами застосування психологічних тестів у суспільній практиці є сфери навчання, виховання та підготовки кадрів, а також галузі виробництва, медицини.

Широке використання засобів вимірювання психологічної індивідуальності зумовлює потребу у підготовці кваліфікованих фахівців з цієї спеціальності. Психологічний тест є надзвичайно складною дослідницькою процедурою. Науково обґрунтовані висновки, адекватний аналіз психодіагностичної інформації може здійснювати лише фахівець відповідного профілю. У колі необхідних спеціальних знань психолога-діагноста чільне місце належить обізнаності у питаннях теорії і практики з контролю діагностичних властивостей наявних та вперше розроблюваних тестових методик. Інформація про надійність, валідність, межі використання, вплив різних умов обстеження обов'язково має передбачати використання того чи іншого тесту. Знання суті психологічних показників, того, що саме вимірює тест і як добре він це робить, дають змогу не просто механічно слідувати інструкціям розробників методики, а свідомо ставитися до постановки діагнозу.

Необхідність складної підготовчої роботи, що передує практичному використанню тесту, підкреслювали автори перших психометричних процедур. Особливо наголошувалось на необхідності спеціальної психометричної підготовки фахівця-дослідника. У цьому зв'язку доцільно, на наш погляд, навести вислів А.Шуберта з передмови до перекладу на російську мову шкали для дослідження розумового розвитку дитини Біне-Сімона: «...Кажущаяся простота метода часто приводит к большим злоупотреблениям, которые Штерн иронически назвал «бинетизированием». Крайним образцом такового может служить опубликованная в Германии в 1911 г. работа, в которой рекомендуется ввести употребление шкалы в войсках, поручая исследование унтер-офицерам. Всякое психологическое исследование требует как достаточных психологических знаний, так и экспериментального опыта... Применяя этот метод, говорил Бине, следует остерегаться всякой механизации: »Это не весы, на которых за пятачок может взвеситься каждый» (А.Шуберт, 1927. — С. 9-10).

У цьому посібнику розглянуті питання структури надійності і валідності психологічного тесту, основні засоби їх визначення, види показників, що відбивають ці психодіагностичні характеристики тестів. Водночас з поглибленим аналізом надійності і валідності психологічних процедур подано інформацію про інші головні категорії контролю діагностичної якості окремих видів психологічних тестів (внутрішня узгодженість, дискримінативність завдань, аналіз суб'єктивних труднощів при вирішенні окремих завдань, модератори, межі використання тесту).

Автор посібника бажає успіхів усім, хто вивчає цю складну галузь теорії і практики використання психологічних тестів.

Начало